Як заявляє професор Інституту стратегічних оцінок Анатолій Гальчинський, в Україні зберігаються ризики другого витка інфляції.
Протягом 2001-2007 років відповідний показник не перевищував 0,7%, а в 2002 році індекс споживчих цін знизився на 0,3%.
"У цьому значенні інфляція травня, що, за попередніми даними, оцінюється на рівні 1 -1,5%, не дає повода для оптимізму, - сказав Гальчинський. - За п'ять місяців споживчі ціни виросли майже на 15%, і їхній наступний ріст утримує в собі реальні погрози входу української економіки в новий виток інфляційної спіралі з її переходом у гіперінфляційний процес".
У той же час професор наголосив, що було б некоректним обвинувачувати уряд і НБУ в повній бездіяльності в частині боротьби з інфляційними процесами.
Так Гальчинський відзначив, що в травні НБУ продовжував проводити стриману грошово-кредитну політику, провів зміцнення курсу гривні до долара.
Слідством цього стало відчутне вповільнення росту пропозиції грошей. У травні 2008 року монетарна база збільшилася на 0,6%, а з початку року - усього на 2,8% (у січні-травні в 2007 роки - на 10,4%).
"Мова йде про темпи росту грошової маси, які є значно меншими, ніж динаміка ВВП, що відображає немонетарне визначення інфляційного процесу в українській економіці.
Як позитивний антиінфляційний чинник ми розглядаємо і політику КабМіну щодо здійснення протягом п'яти місяців тільки профіцитного фінансування бюджетних призначень", - повідомив Гальчинський.
У той же час він уважає, що антиінфляційна політика КабМіну у своїх базових принципах залишається непослідовною і суперечливою.
