За допомогою телескопа Swift астрономи вперше прослідкували початкові моменти вибуху наднової у галактиці NGC 2770, що дозволить ученим зробити висновки стосовно різних космічних явищ, про які мало що відомо.
Треба сказати, що наднові (або частіше - об'єкти, які залишилися після таких катаклізмів) радують астрономів відкриттями регулярно. Терміном "наднові" були названі зірки, які закінчують свою еволюцію в катастрофічному вибуховому процесі, спалахуючи значно сильніше, ніж так звані "нові зірки". Насправді, ні ті, ні інші фізично новими не є, завжди спалахують уже існуючі зірки. Але в декількох історичних випадках спалахували ті зірки, яких раніше були на небі практично або повністю не видно, що й створювало ефект появи нової зірки.
Раніше астрономам не вдавалося зафіксувати самий початок катастрофи. Зазвичай приладам вдається "розкласти по поличках" лише подальші події, пов'язані з розширенням "хмари" матеріалу, викинутої масивною зіркою внаслідок вибуху, і вловити післясвітіння вибуху. Фактично, йшлося про дні після початку катаклізму.
Тепер Алісія Содерберг із Прінстонського університету й ряд її колег з інших університетів і інститутів восьми країн відрапортували в Nature про випадкове відкриття: під час спостережень за галактикою NGC2770 за допомогою рентгенівського телескопа Swіft учені зненацька побачили там дуже яскравий гамма-спалах, що тривав кілька хвилин. Щоб переконатися, що даний спалах є не що інше, як свідчення загибелі зірки в "надновому" вибуху, астрономи направили на дану ділянку неба цілу низку наземних приладів і простежили за розвитком подій упродовж місяця із зайвим.
В остаточному підсумку вдалося показати, що вченим дійсно вдалося спіймати удачу за хвіст: побачити наднову безпосередньо під час самого вибуху й простежити за розвитком цієї грандіозної катастрофи від самого її початку.
Як затверджують звіздарі, це найбільш повний зі сверхновой на сьогоднішній день. Вона підтверджує зв'язок рентгенівських сплесків і сверхновых, причому кількість енергії, що виділилася, добре вписується в моделі.
"Я, безумовно, виграла в астрономічну лотерею", - жартує Содерберг, маючи на увазі, що їй вдалося опинитися в потрібному місці у потрібний час, тобто направити супутник у правильний бік. Адже передбачити, де й коли вибухне наднова, - неможливо.
Автори роботи говорять, що в майбутньому, за "ширококутного" спостереження неба в рентгенівському діапазоні (за допомогою чого-небудь типу рентгенівського телескопа- омара, здатного за короткий час проводити спостереження всього зоряного неба), астрономи матимуть змогу спостерігати сотні наднових у процесі вибуху щорічно.
